1

На дорозі – хрестик.
Що це? …
(Вишиванка, перехрестя)

ШКОДЛИКИ ВІД КРОКИ

Переходити дорогу
Можна там, де закортить.
Той, хто має спритні ноги,
Легко скрізь перебіжить.

Черепашки-спортсменки

Дві веселі черепашки
Влаштували перегони:
За суддю була мурашка,
Глядачі – малі тритони.

Хоч було їм трохи важко,
Та змагалися уперто –
Дві спортсменки-черепашки
Подолали більше метра!

Хоч натомлені – щасливі:
Перегони вийшли вдалі,
Бо учасницям вручили
Найсправжнісінькі медалі!

Про спортсменок-черепашок
Гомонять усі відтоді!
Чи тритонів, чи мурашок
Розпитайте при нагоді!

Олеся Овчар

До школи

Мама черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам чому:
Щоб не запізнитись
На урок йому.

Грицько Бойко

Черепаха

Кіт побачив черепаху,
Черепаху-костомаху,
Та й говорить:
- От невдаха!
Зверху миска,
Знизу миска,
А між ними черепаха.
Де взялось на тебе лихо?
Черепаха каже тихо:
- Ще давно колись мій дід
В косаря украв обід.
Той обід у двох мисках
Над лугами смачно пах.
Дід підважив першу миску,
В другу вліз, мов у колиску,
І кисіль до смерку їв,
А кисіль миски зліпив.
Так з'явилась черепаха,
Черепаха-костомаха.
І ти, коте, не кради,
Не минеш тоді біди.

Михайло Стельмах

Лежить собі відпочиває
На призьбі чорний кіт,
Дріма, муркоче, вигріває
На сонечку живіт.
Кимсь наполохані, з-під даху
Шугнули кажани.
(Це сірі миші, та, як птахи,
Із крилами вони.)
Схопився кіт на задні лапи,
Почухав між ушей:
- Коли б то крила, скуштував би
Летючих я мишей!

Грицько Бойко

Десь в старій сирій печері
Жив малий кажанчик Чері.
І гадав собі дивак:
«Чом я не швидкий літак?!
Я б у день між хмар літав
І метеликів катав.»
Та не знав кажанчик Чері,
Сидячи в своїй печері,
Що у день всі кажани
Сплять, закутавшись у сни.

Ольга Семенець

У малого кажана
Чудернацька новина:
Окуляри він знайшов
І удень гулять пішов.

Тільки, що за дивина:
Скрізь ізнову чорнота?!
Навіть сонечко злякалось
І за хмарку заховалось.

Чорне небо, чорний ліс –
І не видно навіть ніс!
«Міг би вдень я подрімати
Й уночі, як завш, літати».

Бо, мабуть, ці окуляри
Не для нашого нездари...
Ви, малята, здогадались,
Що то за халепа сталась?

Ірина Чушкіна

Чорне не важко зробити чорнило:
Треба, щоб море таке нагодилось.
Візьмем із Чорного моря води –
Вийде чорнило у нас хоч куди.

А для червоно, звісно, годиться
Тільки з Червоного моря водиця.
В Жовтім – для жовтого повно води,
В Білім вода – щоб усе розвести.

Звідки й яке узялося чорнило,
Думаю, правильно ми встановили.
А от із синім чорнилом проблема,
Ну а відтак і проблема з зеленим.

Так ми і сяк ми наш глобус крутили –
Синього моря на нім не зустріли.
Певен: це море колись існувало,
Та на чорнило його розібрали.

Сергій Самін

Про лелеку:

Каже бусол: «Скре-ке-ке!
Чи ви бачили таке?
У ставку, де скачуть жабки,
Посадив хтось дві кульбабки».
Він не знав, що то дві жабки
Одягнули жовті шапки.

Михайло Стельмах