ТОВ «Редакція дитячого журналу «Стежка»
Поштова адреса:


   
 
 

 
 

 
 

СОВА І КАЖАНЧИК

 (голосов: 1)
Філіпінська народна казка

У густому лісі в дуплі старого дерева, як водиться, догори лапками спав кажан. А на сусідній гілці сиділа і спала сова. Раптом кажанчика вкусив комар. Прокинувшись, кажан подивися в один бік, потім в інший і побачив сову.
- Гей, ти хто така? Прокинься! – гукнув кажанчик. – Чи ти, бува, не кішка? Бо дуже на неї схожа.
Сова прокинулася від писку кажана, побачила хто її розбудив і сердито пугукнула:
- Це ти про мене? Це я схожа на кішку? Ніяка я не кішка! А ось ти, пелехатий, часом не собака?
- Хіба ти не бачиш, що в мене крила? Я пташка, – обурився кажанчик. - Та й на дереві живу.
- А де твоє пір’я? У мене воно є! Ось! – настовбурчила пір’я сова.
- Ну і що з того, що у мене пір’я немає? Я і без нього гарно літаю –поглянь.
Кажанчик облетів навколо дерева і знову повис на гілці.
- Ну й що, що ти літаєш? – сказала сова. – Все рівно ти вкритий шерстю, мов собака.
- А у тебе голова, як у кішки! – не вгавав кажан.
- А що ти їси? – хитро примружила банькаті очиська сова.
- Я їм плоди, що ростуть на деревах, - відповів кажанчик. – А ти що їси?
- Польових мишок і маленьких пташок.
- Ага! Саме те, що їдять кішки! І ти ще мені кажеш, що я на собаку схожий? А я, до речі, м’яса не їм.
Сова покрутила головою, покліпала очима і миролюбно сказала:
- Не сварімося! Адже ми з тобою літаємо, а собака і кішка бігають по землі. Та й спимо ми завжди вдень. А зараз нам з тобою саме час спатоньки. На добраніч!
І сова, вмостившись зручніше, заснула. А поряд, як водиться, догори лапками і собі заснув кажанчик.


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.