«Казка про Трійку» — сатирична повість братів Стругацьких (1967–1968), продовження «Понеділок починається в суботу».

Це одна з найгостріших і найжорсткіших їхніх сатир на радянську бюрократію, абсурд влади та деградацію системи. Повість існувала в двох основних редакціях: повній (початковій, більш різкій, «Казка про Трійку — 1») та скороченій/пом’якшеній («Казка про Трійку — 2», «ангарська» версія), які суттєво відрізняються фіналом і деталями.

Дія відбувається у фантастичному світі НДІЧАВО (Науково-дослідний інститут Чаклунства та Чарівництва). Група співробітників — Олександр Привалов (програміст-маг), Едік Амперян, Роман Ойра-Ойра та інші — вирушає у відрядження до міста Кітежград (або в альтернативній версії — на 76-й поверх інституту, у Тьмускорпіонь), щоб забрати потрібні для роботи експонати: говорячого клопа, спрута Спірідона, снігову людину Федю, Чорну скриньку тощо.Але в місті (чи на поверсі) всім заправляє Трійка з раціоналізації та утилізації нез’ясованих явищ — абсурдна, всемогутня комісія з трьох ідіотів і демагогів:

Хлібозаводов (у повній версії — Хлєбников) — грубий, крикливий чинуша;

Фарфуркіс — хитрий, красномовний демагог;

Вибєгалов (з «Понеділка») — тут уже повністю влився в систему, став членом Трійки, виголошує псевдонаукову маячню.

Трійка володіє абсолютною владою, приймає рішення на основі повного нерозуміння, страху перед невідомим і бюрократичного ідіотизму. Усе, що не вписується в їхній «план», оголошується шкідливим, забороняється, утилізується чи експропріюється. Вони тероризують населення, душать науку, плодять безглузді звіти й циркуляри.Герої намагаються боротися з цим абсурдом — через логіку, магію, здоровий глузд, — але наштовхуються на стіну тотального ідіотизму. Усе тоне в нескінченних засіданнях, протоколах, демагогії та погрозах.

Ключові теми:

• безмежна влада бюрократії, яка сама себе відтворює й пожирає все живе
• абсурд як норма існування системи
• безсилля інтелігенції та чесних фахівців перед тупою, але непробивною машиною
• критика тоталітарного мислення, страху перед прогресом і невідомим
• сатира на радянську реальність 1960-х (партзбори, «боротьба за дисципліну», демагогія, доноси)