«Мандри Гуллівера» (в оригіналі Travels into Several Remote Nations of the World, in Four Parts. By Lemuel Gulliver, більш відоме як Gulliver’s Travels) — сатиричний роман англійського письменника Джонатана Свіфта, опублікований у 1726 році. Це один із найвідоміших творів світової літератури, що поєднує пригодницьку історію, філософські роздуми та гостру соціальну сатиру.

Книга складається з чотирьох частин, кожна з яких описує подорожі Лемюеля Гуллівера до фантастичних країн.

Короткий переказ:

Головний герой, Лемюель Гуллівер, хірург і моряк, вирушає в морські мандри, які приводять його до незвичайних земель:

Ліліпутія: Гуллівер потрапляє на острів, населений крихітними людьми (заввишки близько 15 см). Незважаючи на їхній малий розмір, ліліпути загрузли в дріб’язкових суперечках, інтригах і війнах (наприклад, через те, з якого кінця розбивати яйце). Свіфт висміює людську пиху, політичні чвари та абсурдність соціальних умовностей.

Бробдінгнег: Гуллівер опиняється в країні велетнів, де сам стає «ліліпутом». Король велетнів, мудрий і гуманний, критикує європейську політику та війни, які описує Гуллівер. Ця частина підкреслює відносність людської величі та вади суспільства.

Лапута, Бальнібарбі, Лаггнег та інші острови: Гуллівер відвідує летючий острів Лапута, населений ученими, які заглиблені в абстрактні теорії, але не здатні застосовувати знання на практиці. В інших країнах він зустрічає безсмертних струдлбрагів, чиє вічне життя виявляється швидше прокляттям, ніж благом. Тут Свіфт критикує марну науку, бюрократію та людське прагнення до безсмертя.

Країна гуїгнгнмів: Гуллівер потрапляє до країни розумних коней (гуїгнгнмів), які живуть за законами розуму та доброчесності, та їхніх примітивних слуг — людиноподібних йєху, що втілюють найгірші людські вади. Гуллівер захоплюється гуїгнгнмами, але, повернувшись додому, не може примиритися з людським суспільством і починає зневажати людей.

У фіналі Гуллівер повертається до Англії, але його подорожі змінюють його назавжди: він розчаровується в людстві й воліє товариство коней людям.

Основні теми:

Соціальна сатира: Свіфт висміює політичні, релігійні та соціальні вади свого часу, зокрема корупцію, війни та людську глупоту.

Відносність: Через контраст розмірів і культур Свіфт показує, що людські цінності та норми відносні.

Людська природа: Роман досліджує подвійність людини — її розум і ниці інстинкти, втілені в образах гуїгнгнмів та йєху. Критика прогресу: Свіфт скептично ставиться до сліпої віри в науку та прогрес, показуючи їхні абсурдні сторони.

Значення: «Мандри Гуллівера» — це не лише захоплива пригодницька історія, а й глибока сатира, актуальна й сьогодні. Свіфт використовує фантастичні світи, щоб оголити слабкості людського суспільства та змусити читача замислитися над мораллю, владою та сенсом життя.

Книга справила величезний вплив на літературу й культуру, ставши джерелом численних адаптацій.